Глава «Ростех» Сергій Чемезов оголосив про майбутню відставку президента «АвтоВАЗу» Бу Андерссона. Вона вже узгоджена з іншими акціонерами франко-японського альянсу Renault-Nissan. Майбутній рада директорів в «свічці» – так вазовци називають адміністративну висотку, що стала символом заводу – лише закріпить всі формальності. Андерссон, можливо, скаже прощальну промову і здасть повноваження.

– Головна причина звільнення Андерссона – збиток в 74 млрд руб. за підсумком 2015 року. Більша частина боргу сформувалася після рішення закупити іноземні комплектуючі для Vesta, аби відмовитися від російських постачальників. Оскільки закупівлі здійснювалися за валюту, а після певного моменту стався обвал рубля, в результаті згенерувати величезні збитки. Зараз собівартість Vesta занадто висока, машина фактично продається заводу в збиток, – так пояснюють догляд Бу деякі близькі до керівництва фахівці.

Але не єдина. Чи не менше на його догляд вплинула війна Андерссона з постачальниками.

Компанії, за звичкою відвантажується на «АвтоВАЗ» некондиційний товар, стали головним болем Андерссона з самого початку роботи. Наприклад, рукавички для робітників конвеєра поставляла якась тольяттинская контора, робота якої полягала тільки в тому, щоб перепакувати китайські рукавички в свої фірмові коробки. Такого спадщини на «АвтоВАЗі» було багато. Один постачальник замовляв комплектуючі у контрагентів з Італії, ті продавали йому китайські деталі під своїм брендом, і все це в підсумку видавалося за стовідсотковий російський продукт.

Андерссон зайняв жорстку позицію по відношенню до партнерів: при найменшій проблемі якості вся партія поверталася назад. Головний конвеєр не раз в минулому році зупинявся через брак компонентів. Зрозуміло, це не могло сподобатися «Ростех», який крім того що має блокпакет акцій в ВАТ «АвтоВАЗ», до того ж через власну дочку – Об’єднані автомобільні технології (ОАТ) – є основним постачальником для «АвтоВАЗу» ключових вузлів і агрегатів.

Формально Андерссон ціною великих зусиль, в тому числі з боку Renault-Nissan, встановив контроль над ОАТ. Угода з купівлі цього активу повинна була відбутися ще в минулому році. Але тепер навряд чи вона відбудеться.

Глава «АвтоВАЗу» поставив перед постачальниками жорстку умову: знижуйте ціну і давайте відстрочку платежу або шукайте нового покупця. Весь минулий рік лихоманило і постачальників, і «АвтоВАЗ», який не дособрать значну частину автомобілів через цих воєн. Доходило до того, що Андерссон возив комплектуючі літаком з Владивостока, аби протиснути незгодних. В результаті багато прогнулися, хтось тихо розорився, а хтось голосно, як «АвтоВАЗагрегат».

Мені доводилося розмовляти з одним із ображених постачальників. В ході розмови з’ясувалося, що його заводик, акціонувати в далеких 1990-х, вдає із себе музей верстатів Fiat 1970-х років. Була у Андерссона можливість домовитися з ось такими постачальниками (напевно вони не всі такі), це вже не мені судити. Закуповуючи іноземні комплектуючі (влітку 2015 року), Андерссон, ймовірно, сподівався, що падіння рубля більше не буде. Адже тоді курсові стрибки припинилися і національна валюта зміцнювалася. Але помилився.

На посаді керівника Волзького автозаводу топ-менеджер шведського походження протримався трохи більше двох років. І ці два роки ще довго будуть згадувати в Тольятті. Він пробував спростувати всім відомий анекдот, який закінчується словами «не в нас справа, це місце прокляте».

Цікаво, що до підведення останньої фінансової звітності фігура Андерсона виглядала непохитною. В кінці року він зустрічався з президентом Володимиром Путіним (в Сочі його похвалили за Vesta), регулярно з’являвся в об’єктивах телекамер разом з губернатором Самарської області, президентом Татарстану, головою Удмуртії, федеральними міністрами. Все говорило про те, що він в фаворі, навіть глава альянсу Карлос Гон намагався медійно підтримати свого підлеглого, даючи зрозуміти, що він опинився в непростій ситуації на штормовому російському ринку.

Прем’єри від «АвтоВАЗу» сипалися одна за однією: Lada Priora c роботизованою трансмісією, Granta в кузові ліфтбек, Kalina і Largus Cross, рестайлінг 4х4 (вона ж «Нива»), Vesta і Xray. В цьому році обіцяли показати універсал підвищеної прохідності на базі Vesta. Андерссон вдалося те, що не зміг би зробити жоден президент від Каданникова до Комарова – довести звід НДДКР до конвеєра в найкоротший термін. А головне – змусити працювати керівну ланку за світовими стандартами.

Такий плодючості на ВАЗі не було з часів першого директора Віктора Полякова. Здавалося, що інформаційна повістка від «АвтоВАЗу» за обсягом нітрохи не поступається іншим гарячим новин. Російський продукт з доданою вартістю – наша відповідь кризі. Чи не нафта по $ 35 за барель, а автомобіль з дизайном від європейця Стіва Маттіна і перспективою експорту.

Перший дзвіночок пролунав в жовтні минулого року, коли Чемезов вперше розкритикував Андерссона, але тоді предметом невдоволення глави «Ростех» стала кадрова політика. Чи могли стати реальною причиною звільнення іноземного менеджера серйозні скорочення (за 2014 року – 2015 роки було звільнено близько 25 – 27 тис. Чоловік), які були розпочаті ще Ігорем Комаровим? Збільшення безробіття в проблемному Тольятті? Навряд чи. Робочі йшли без протестів. Лідер незалежної профспілки «АвтоВАЗу» Петро Золотарьов не раз скаржився, що не може підняти їх на мітинг.

Очевидно у робочих в цілому до Андерссон було набагато менше претензій, ніж до білих комірців часів Комарова, які роз’їжджали по заводу на корпоративних Infiniti. Андерссон пересадив керівний склад на Lada, спілкувався на «ти» з рядовими митниками, які раніше керівництво в цехах в очі не бачили, а їх начальників прилюдно вичитував на планерці. Так, доходило і до приниження, і до серйозних образ підлеглих. Багато стоять люди, в тому числі інженери, пішли з заводу тільки тому що не змогли присідати в реверансі. За рік змінилося три віце-президента.

Багато на «АвтоВАЗі» ставлять в провину Андерссон велике число іноземних радників і консалтингових фірм, які особливо останнім часом мало не дублювали основні функції управління. Вони внесли свою лепту в збитковість компанії.

Я далекий від ідеалізірованія Андерссона. За фактом він знижував обсяг виробництва Lada, збільшуючи тираж партнерів з Renault-Nissan. Його жорсткі методи не завжди були виправдані. Але він почав прищеплювати корпоративну культуру не тільки «АвтоВАЗу» а й партнерам – дилерам і постачальникам, то, чого до нього не робив ніхто.